Передзвоніть мені
Консультація безкоштовно
Укр | Рус

Консультація та запис на прийом:

(067) 340-33-30
(032) 253-98-93



Спадкування за заповітом

Спадкування за заповітом1) Поняття та форма заповіту.

Стараючись і примножуючи своє майно впродовж життя, люди зазвичай прагнуть розумно ним розпорядитися і після смерті. В багатьох випадках правило щодо розподілу спадку, встановлене законом, не відповідає бажанню і сподіванню особи. А тому законодавство передбачає можливість фізичної особи особисто розпорядитися своїм майном у випадку смерті. Таке розпорядження і є заповітом. Заповіт може вчинятися виключно особою, що наділена повною дієздатністю і тільки особисто.

За загальним правилом існує декілька основних вимог щодо форми досліджуваного правочину:

a. Письма форма.

b. Обов’язкове зазначення часу і місця його створення.

c. Наявність особистого підпису.

d. Нотаріальне посвідчення.

e. Реєстрація  у Спадковому реєстрі. 

У випадку якщо у зв’язку з фізичною неповносправністю чи хворобою існують перешкодифізичній особі проставити власноручний підпис, то за її присутності та з врахуванням її особистого доручення заповіт може бути підписаний іншою особою, підпис якої посвідчується нотаріально та обов’язково зазначається причина відсутності підпису заповідача. 


Читайте також: Позовна заява: вступ у спадок через суд


Також заповіт може записати нотаріус, попередньо вислухавши заповідача. Неможливість заповідача прочитати такий заповіт створює необхідність  залучення свідків до процедури посвідчення заповіту. Свідки можуть залучатися і за клопотанням заповідача. Законодавство визначає низку осіб, які не можуть свідчити, зокрема до них входять безпосередньо нотаріус, особи, що успадковуватимуть майно і їх близькі родичі і особи, для яких прочитання чи підписування заповіту унеможливлене. 

У випадку якщо особа проживає у селі чи селищі, де немає жодного нотаріуса, перебуває на стаціонарному лікуванні, в слідчому ізоляторі, в плаванні, в експедиції та в інших випадках можливе здійснення посвідчу вального напису на заповіті відповідними посадовими особами. Нотаріус, чи інша особа, що здійснила посвідчення, зобов’язана зберігати таємницю заповіту. 

2) Права спадкодавця.

Заповідач вправі самостійно і без обмежень визначати спадкоємців, незалежно від того, чи є вони поміж собою родиною, кількості осіб, їх правового статусу, а також обмежити право  спадкування для будь-якої особи. 


Читайте також: Як вступити в спадщину на земельну ділянку, якщо немає заповіту


Спадкодавець в  жоден спосіб не обмежений визначати обсяг спадщини, тобто заповіт може стосуватися не всього майна особи, а лиш її частини. Окрім того,  в заповіті може зазначатися  про спадкування  майна або прав, які не  належать заповідачу в час  складення заповіту, але належатиме йому згодом. Щоправда  уникнути спадкоємцям виконання обов’язків спадкодавця, отримавши виключно права, не вдасться, в незалежності від того, чи обов’язки, що пов’язані з успадкованими правами, згадані у тексті заповіту. Все, що не було охоплене заповітом, підлягає спадкуванню на загальних підставах, передбачених законодавством.

Заповідач теж вправі вчинити щодо майнового права чи речі заповідальний відказ. Наприклад, визначивши особу, що успадкує  квартиру, заповідач можевказати на право  іншої особи проживати в цій квартирі. Причому продаж квартири чи будь-яка інша зміна власника не скасовує  вказане право, проте відчужити таке право, чи передати його у спадок – неможливо. А тому якщо відказоодержувачпомре на момент відкриття спадщини, такий відказ стає нечинним. 


Читайте також: Процедура і порядок вступу в спадщину - коротко про головне


Окрім заповідального відказу заповідач також вправі покласти на спадкоємців і певні обов’язки немайнового характеру, наприклад вчинити суспільно корисні дії, вказати на порядок проведення траурної церемонії поховання тощо. 

3) Права спадкоємця.

Певне коло спадкоємців, не залежно від тексту  заповіту, тобто не залежно чи згадані вони в заповіті, чи ні, мають право на певну частку у спадщині. До них  належать особи, що були на утриманні спадкодавця, а саме непрацездатні батьки, подружжя і повнолітні діти (ознака непрацездатності стосується всіх вказаних категорій родичів), а також діти спадкодавця, що є неповнолітніми. Таким особам належить ½  частки, яку вони б отримали при спадкуванні за законом, тобто за умови відсутності заповіту. Щодо такої обов’язкової частки не застосовуються жодні обтяження чи обмеження. 

4) Особливі види заповітів. 

Секретний заповіт. В тих випадках, колиособа не бажає, щоб нотаріус ознайомився із текстом заповіту, передбачена можливість складення секретного заповіту. В такому випадку посвідчувальнийнапис нотаріуса, печатка, підпис заповідача...


Читайте також: Спадкові спори між спадкоємцями різних черг. Як оскаржити заповіт на спадщину?


 

comments powered by Disqus