Передзвоніть мені
Консультація безкоштовно
Укр | Рус

Консультація та запис на прийом:

(067) 340-33-30
(032) 253-98-93



Державна закупівля. Тендер

Державна закупівляМаючи мету подолати корупцію та створити конкурентне середовище із рівними правами для усіх учасників торгів, законодавець прийняв «новий» Закон Про здійснення державних закупівель № 1197-VII маючи на меті забезпечити потреби держави та територіальної громади товарами, роботами та послугами. Крім того, законотворець посилює державний та громадський контроль, щодо раціонального використання бюджетних коштів.

Процедуру проведення електронних торгів «виносять» в окремий Закон, який, до речі, ще не прийнятий.

Там де витрачаються державні кошти, завжди є контроль за тим на які потреби вони використані і чи дотримано усі процедури при проведенні відповідних закупівель. При здійсненні даної процедури завжди є сторони – замовник та  потенційні учасники.

Закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції між учасниками торгів, ефективності та економічності здійснення процедури, відкритість торгів, належна оцінка пропозицій кожного з учасників торгів, надання послуг без обмежень та вільного переміщення товарів. При цьому, учасниками торгів можуть бути як вітчизняні так і іноземні учасники на рівних умовах. Та навіть уповноважений орган що здійснює контроль у сфері закупівель не може втрутитись у процедуру закупівель. 

Маючи мету чи потребу у здійснити закупівлю робіт чи послуг за бюджетні кошти, обов’язково має бути річний план, затверджений органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.  

Зверніть увагу, що якщо очікувана вартість закупівлі перевищену суму для товарів - 200 тис. євро, для послуг - 300 ти. Євро, для робіт - 500 тис. євро, та така інформація має бути доведена до відома англійською мовою. 


Читайте також: Особливості договорів купівлі-продажу


При застосуванны виняткової форми закупівлі (переговорної), що суттєво відрізняється від інших форм, необхідно замовнику максимально підготувати документальне обґрунтування того, щодо необхідності застосування саме такої закупівлі, єдиної можливої на той момент.

Документи  для тендеру

Документація конкурсних торгів (ДКТ) – це документи розроблені та затверджені замовником, прилюднюються для вільного доступу та безоплатно подається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичними/юридичними особами. Така документується не вражається об’єктом авторського та/або суміжного права. Комітет з конкурсних торгів забезпечує зберігання документів щодо здійснення закупівель.

Але є певні вимоги до документації, такі як інструкція з підготовки пропозицій торгів, дотримання кваліфікаційних вимог до конкурсантів, чіткі вимоги до предмету закупівлі (товарів, робіт, послуг) з детальним описом належних характеристик предмету закупівлі. Пропонувати замовнику необхідно саме те, що детально описано та вимагається «майбутнім покупцем». Незайвим буде зазначити вимоги до товарів щодо якісних характеристик товару щодо охорони довкілля. Тобто, зазначаються усі моменти, починаючи від назви товару та його критерії, до місця поставки та способу розрахунку за покупку. Єдине що не допускається у ДКТ – це обмеження у конкуренції та дискримінація учасників. 

Якщо учаснику є незрозумілими певні моменти у документації, він може звернутися до замовника та отримати роз’ясненням, щоб краще підготувати свої пропозиції.

Найчастіше учасники допускаються помилки, пропонуючи товари, що не  відповідають конкурсним торгам. Іноді учасники надають документи, строк чинності яких закінчується до моменту розкриття пропозицій конкурсних торгів або іншої встановленої дати в ДТК. Трапляється, коли учасники ігнорують вимогу ДКТ завіряти належним чином документи, в тому числі нотаріально, що не дає можливості оцінюючи пропозиції торгів замовнику перевірити відповідність направлених документів. У таких випадках відбувається відхилення таких учасників.

Не може також замовник надати належну оцінку пропозицій торгів, у випадку, коли учасники не зазначають у повній мірі та спосіб відповідної інформації. 

Кваліфікаційні критерії

 Замовнику дається право встановлювати відповідні критерії для учасників, все ж таки витрачається бюджетні кошти. Мати обладнання та матеріально-технічну базу, кваліфікованих працівників що будуть виконувати замовлену роботу, досвід роботи у відповідній сфері, наявність відповідних коштів на рахунках майбутніх виконавців робіт та послуг – це ті вимоги, які замовник ставить перед учасниками торгів, до того ж, з документальним підтвердженням. Все це зазначається у ДКТ та вимагається під час процедури закупівлі, що має назву переговорна.

Однак, у випадку проведення процедури запиту цінових пропозицій, при закупівлі газу, нафтопродуктів, електро- та теплоенергії, водопостачання, послуги поштового зв’язку, залізнично-транспортні послуги замовник не ставить перед учасниками торгів вищезазначені вимоги.

Слід взяти до уваги, що проведення попередньої кваліфікації учасників торгів не може бути проведена до оприлюднення оголошення про торги, або взагалі без такого оприлюднення.

Замовник зобов’язаний у ДКТ зазначити кваліфікаційні критерії. 

Підтверджуючими документами для учасників:

- щодо наявності відповідного обладнання та матеріально-технічної бази в учасника можуть бути довідка у довільній формі із наданням необхідної інформації та рух основних засобів;

- про наявність працівників з необхідною кваліфікацією подаються копії трудових книжок чи дипломів, проходження навчання ті підвищення кваліфікації такими працівниками у відповідній сфері;  

- щодо спроможності виконати ту чи іншу роботу надається копія аналогічного договору, та навіть відгуки від попередніх замовників;

- фінансової спроможності є копія балансу за звітний період, звіт про рух коштів, не зайвим надати підтвердження з банківських установ про відкриті рахунки ті відсутність заборгованості

Пропозиції на конкурсні торги

Учасник тендеру повинен вчасно подати свої пропозиції до конкурсу, до того ж лише одну пропозицію, яка має буди запечатана у конверті та відкрита у день проведення торгів. У випадку пропущення строку їх подання конвент (пропозиція) не розкривається та повертається конкурсанту. Якщо учасник має бажання відкликати свою пропозицію, у нього є таке право до закінчення строку її подання.

Проведення тендерів (тендеру)

Відкриті торги

При здійсненні основної процедури закупівлі усі зацікавлені особи (учасники) мають право надавати свої пропозиції щодо товарів, робіт та послуг. Інформація щодо проведення відкритих торгів оголошується. Вона є загальнодоступною та вказує на потреби замовника у послугах, товарах та роботах. Конкурсанти мають двадцять робочих днів (у випадку нагальної потреби у закупівлі десять робочих днів) для того щоб запропонувати свої пропозицій.  


Читайте також: Захист у кримінальних справах


Не зайвим буде нагадати, що даний вид торгів має на меті створити конкуренто спроможне середовище для всіх учасників. Враховуючи, що бюджетні кошти передбачені на певні потреби повинні бути використані максимально економічно вигідно та ефективно.  

Розкриваємо пропозиції конкурсних торгів  

День, час та місце розкриття пропозицій зазначається в оголошенні про торги – це останній день подання пропозицій.

Якщо учасник не прибув у призначений час, його пропозиція не відхиляється а все одно розкривається та розглядається. 

Оцінюємо конкурентні пропозиції

Розкривши пропозицію кожного з конкурсантів торгів замовник знову ж таки перевіряє наявність усієї обов’язкової документації, оголошує ціну пропозиції або лота, що в подальшому заноситься до протоколу. Копію такого проколу кожен учасник торгів має право витребовувати та отримати.

Якщо замовник виявляє факт змови між учасниками він може відмовитись від торгів або визнати їх такими що не відбулися. До того ж, до оцінки пропозицій допускається не менше двох конкурсантів.

Двоступеневі торги

Такі торги можливі у випадку, коли замовник не визначився із товаром, зокрема із відповідними арактеристиками та якостями того чи іншого товару. Для цього є необхідність із учасниками провести попередні переговори. 

Попередній етап таких торгів має на меті з’ясувати технічні та інші характеристики товару що пропонується учасниками, але без зазначення ціни. Замовник більш детально знайомиться із товаром учасника, вивчає технічні характеристики, недоліки та переваги. При цьому, знову ж таки, не допускається дискримінація відносно інших конкурсантів.

На другому етапі, замовник може внести відповідні зміни до конкурсної документації із урахуванням технічних характеристик товару. Про зміну таких умов замовник повідомляє учасників при направленні конкурсантам запрошень до другого етапу торгів. На цьому ж етапі учасники пропонують свої остаточні пропозиції та вказують ціну товару. 

Запит цінових пропозицій

Замовник вивчає цінові пропозиції товарів, робіт та послуг при умові, що їх вартість не більша 300 тисяч гривень. Але для цього необхідно здійснити відповідний запит до учасників. Замовник надає для цього сім робочих днів з моменту оприлюднення запиту.    

Переговорна процедура закупівлі

Існує ще один спосіб укладення між замовником та учасником договору купівлі відповідного товару – переговорна процедура закупівлі (багатоетапна процедура). Вона застосовується у виняткових випадках, до того ж, від учасника переговорів вимагається документальне підтвердження того, що він відповідає усім кваліфікаційним критеріям згідно законодавства. 

Такими винятками є:

- купівля мистецьких творів, укладення договору з переможцями архітектурного чи мистецького конкурсу;

- коли відсутня конкуренція між постачальниками і такий постачальник на ринку послуг лише один, тобто немає іншої альтернативи;

-  термінове придбанні товару у випадку надзвичайних подій (економічних чи соціальних обставин, ліквідація стихійних лих, коли стається особливий період), коли у замовник не має можливості  дотриматися строків проведення тендерів. Такими замовниками є зазвичай Міністерства, що мають на меті захистити спокій держави та населення країни, а також надання гуманітарної допомоги іншій країні. На сьогоднішній день у нашій країні відбуваються події, коли переговорна процедура застосовується частіше, з метою захисту та укріплення обороноздатності України. Законодавець надав право проведення таких закупок і відповідним місцевим державним адміністраціям;

- коли учасників недостатня кількість для проведення торгів, і замовником два рази відмінялась процедура закупівлі, у таких випадках переговорна процедура – це вихід із даної ситуації;

- необхідність здійснити додаткову закупку товарів у одного (того ж самого) постачальника;

- закупівля юридичних послуг з метою захистити інтереси держави у міжнародних відносинах. 

 

При цьому, замовнику необхідно мати документальне підтвердження того, що проведення закупівлі товару іншим шляхом було неможливим.

Важливим є те, що за прийняте рішення про застосування переговорної процедури покладається на комітет з конкурсних торгів. 

Протокол може бути складений у довільній формі, але з дотриманням ділової форми.

У кожному окремому випадку замовнику необхідно підготувати та мати, на випадок оскарження, документи, які підтвердять настання випадку що дозволяє застосувати переговорну процедуру та підтвердити правильність прийнятого рішення.

Тому, можна вважати, що перші переговори є інформативними та попередніми, та проводяться до початку процедури. Окрім того, вважається, що початком проведення даної процедури є саме момент оприлюднення такого на офіційному сайті органу який має такі повноваження.

Структурно переговорну процедуру можна поділити на певні етапи:

- 1 етап – затвердження річного плану на закупівлю

- 2 етап – прийняття рішення про застосування переговорної процедури

- 3 етап – безпосереднє проведення переговорів

- 4 етап  - оприлюднення процедури переговорів та підтвердження доцільності прийнятого рішення 

- 5 етап дозволяє замовнику провести із учасником додаткові переговори, в ході яких з’ясуються та уточняться усі умови договору, навіть можливе зниження ціни пропозиції

- 6 етап має на меті провести остаточні переговори. На даному етапі усі узгоджені основні умови договору заносяться до протоколу, яким дає підстави вважати угоду укладеною

- на 7-му оголошується переможець та приймається його пропозиція. І знову ж таки, не забувайте про протокол конкурсної комісії  

- 8 етап передбачає оприлюднення повідомлення про проведення «виключної» процедури, а також направлення переможцю листа про те, що його пропозицію прийнято

- на 9 етапі укладається договір купівлі. На даному етапі важливо дотриматись зазначених законодавцем строків, щоб у результаті договір не було визнано нікчемним

- 10 етап дозволяє оприлюднити інформацію про підписання вищезазначеного договору. Не забувайте, що на даному етапі важливо чітко дотриматись строків та умов оприлюднення, та об’єктивно оцінити переможця, оскільки допущена помилка може призвести до відміни переговорної процедури. 

- 11 етап зобов’язує замовника звітувати про результати проведених торгів, замовник може навіть відмінити домовленість частково (за певним лотом). 

- можливий і 12 етап, на якому допускається внесення змін до заключного договору та знову ж таки, проінформувати про зміни

- знову переходимо до оприлюднення, на цей раз звіту про виконання договору

У разі, коли переговори проводяться між кількома учасниками, замовник має право вимагати від них до початку переговорів або під час таких підтверджуючі документи щодо відповідності кваліфікаційним вимогам.

Оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури не є запрошенням до участі у процедурі закупівлі. Переможець у такому випадку визначається замовником протягом п’яти днів, та користується своїм правом укласти договір купівлі не раніше 10 днів. Але і відмінити переговорну процедуру замовник також може, якщо допуститься помилки у момент оприлюднення або не об’єктивно оцінить переможця. 

 Переможця обрано

Обов’язком замовника є повідомлення протягом одного робочого дня переможцю про «перемогу» у конкурсі, а решті учасникам наслати повідомлення про результати торгів та оприлюднити все це на офіційному сайті Уповноваженого органу.

Укладення договору (укладається договір)

Замовник укладає договір із переможцем не пізніше 30-ти денного строку з моменту проголошення переможця на торгах. Після оприлюднення результатів торгів є можливість оскаржити рішення замовника щодо переможця, на це дається 10 днів, і лише тоді укладається договір про купівлю.

Однак, і сам переможець може відмовитись від підписання договору. Тоді замовник обирає із тих пропозицій, строк яких ще не минув, найбільш економічно вигідну для нього.   

У випадку, коли учасники торгів не відповідають кваліфікаційним критеріям визначених Законом, або пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам ДКТ, або наявні підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, замовник інколи допускає такі пропозиції до оцінки та визначає переможця. Що в результаті може призвести до неякісного та повного виконання укладеного з таким учасником договору, а від цього, звичайно, і витрата державних коштів.

Укладення та виконання договору в результаті закупівлі, що пройшла з порушенням, може завдати збитків державі, оскільки переможця торгів та договірну ціну визначено неправомірно з обмеженою конкуренцією.

Крім того, у разі застосування переговорної процедури закупівлі часто зустрічається ситуація, коли замовник безпідставно обирає цю неконкурентну процедуру закупівлі або коли його документи не підтверджують підставу для проведення такої процедури.  

Замовнику законодавець надав право вимагати від переможця торгів забезпечення виконання договору про закупівлю. Звичайно, це ж державні кошти. Ці забезпечення (не більше 5% від суми договору) повертаються коли договір виконаний у повному обсязі або визнаний судом недійсним. Але коли кошти не повертаються, вони перераховуються до відповідного бюджету. 

При укладенні договору слід звернути увагу на півні особливості такого договору. У даному випадку замовник використовуючи бюджетні кошти має право застосувати попередню оплату, але строго згідно бюджетного законодавства. Переможець торгів зобов’язаний на підтвердження свого права на здійснення певного роду робіт надати відповідну дозвільну та ліцензійну документацію.

Не укладається договір та не проводиться оплата у випадку, коли торги не проводились взагалі, або до початку тендеру.  

Обов’язково у договорі має зазначатися та ціна товару, яка надавалася переможцем під час конкурсних торгів, та є незмінною на протязі виконання зобов’язань за договором. Але і тут є виключення, зокрема коли зменшуються обсяги закупівлі, враховуючи фактичні видатки замовника, ціна на одиницю змінюється не більше ніж на 10% (тому що на ринку ціна товару росте). Оскільки закупка товарів, робіт та послуг юридичними особами залежить від фінансових надходжень, то таке питання як продовження договору на певний строк також можливе. Якщо ціна товару зменшиться а якість залишиться незмінною, то зміна істотних умов договору у такому випадку також можлива. В тому чи іншому випадку, головне щоб ціна договору не збільшилась.

Але договір може бути визнаний нікчемним, коли укладений він у період оскарження процедури закупівлі чи розгляду скарги, або укладений з порушенням передбаченим Законом № 1197-VII строків.

Є важливим!

Слід нагадати членам комітету з конкурсних торгів, що саме вони несуть відповідальність за правильність вибору застосування тієї чи іншої процедури закупівлі. 

Важливим є момент для замовника, коли він має на меті здійснити закупівлю за бюджетні кошти наприкінці року. Проблема в тому, що оголошуючи торги замовник може стикнутися з проблемою щодо неузгодженості між бюджетним законодавством і законодавством у закупівельній сфері. Замовник планує здійснити закупівлю, виходячи із очікуваної вартості, та не зобов’язаний керується затвердженим кошторисом, фінансовим планом і т.п. Проте, бюджетне законодавство на момент укладення договору про закупівлю (до затвердження кошторису) може завдати певного клопоту завершити торги. Але і тут є вихід, один з яких – продовження дії попереднього договору, дякувати законодавцю закон таку дію дозволяє. Другий варіант – укласти договір після затвердження кошторису. Благо, Закон  № 1197-VII не зобов’язує замовника розпочати торги зразу ж після продовження дії договору (мається на увазі у кінці року).

Важливим є момент, що у випадку проведення конкурсних торгів замовник чітко прив’язаний до строків укладення договору про закупівлю, у той же час, проводячи переговорну процедуру закупівлі таких обмежень не існує.   

Слід акцентувати на тому, що законодавством чітко не визначено, який саме документ та від якого органу замовник має вимагати щоб здійснити перевірку відсутності підстав щоб відмовити учаснику приймати участь у торгах. Тож сам замовник визначає та приймає рішення відносно того, які документи є достатніми для підтвердження. Що стосується фінансового питання, то видача певних довідок є платною, що може понести в результаті здороження предмета закупівлі. Отож знову, приймати рішення вам замовникам. Якщо існує, затверджена законодавство, форма тієї чи іншої довідки, замовник має право вимагати саме таку довідку та зазначати обов’язково при підготовці документів конкурсних торгів.   

Щоб уникнути дискримінації між учасниками торгів, замовнику не слід вимагати від конкурсантів банківської гарантії в якості забезпечення конкурсної пропозиції, або ж вимагати надати гарантії конкретним банком. 

У випадку якщо ставиться вимога надати тристоронній договір поруки для забезпечення пропозиції конкурсних торгів, договір що надається учасником торгів, повинен бути підписаний замовником. Не підписаний замовником договір вважається неукладеним.  

Неодноразово згадувалось у статті недопущення дискримінації учасників тендеру. Тому замовнику потрібно врахувати і не допускати такі порушення. Дискримінація, наприклад, може бути виражена у вимозі подання пропозицій лише платниками ПДВ, або вимоги щодо ідентичного товару чи послуги а не аналогічного. Також не слід замовнику вимагати документи, що підтверджують в учасника торгів виключно з державними установами. Необґрунтованою є вимога про наявність конкретного річного обороту коштів в учасника.

Невідповідність пропозиції конкурсних торгів учасника – це порушення є найбільш поширеним. 

Замовник змушений відхилити учасників від конкурсу у випадку, коли конкурсанти надають документи, строк чинності яких закінчується до моменту розкриття пропозицій.

Частою є помилка учасників, коли подаються документи що завірені не належним чином, або подається інформація не в повному обсязі. Це не дає можливості замовнику об’єктивно оцінити пропозиціє та призводить до відхилення учасників.

Якщо ж такі учасники все ж таки допускаються до торгів, тоді проблеми виникають у замовника. Зокрема це впливає на неякісне та неповне виконання укладеного в результаті договору, а від того, зрозуміло, і подальше витрачання бюджетних коштів, що є недопустимим.        

Тому варто звертатися до фахівців, які досконало вивчають законодавство державних закупівель, знають усі тонкощі та нюанси та шляхи вирішення проблем у разі їх виникнення.

 

comments powered by Disqus