Передзвоніть мені
Консультація безкоштовно
Укр | Рус

Консультація та запис на прийом:

(067) 340-33-30
(032) 253-98-93



Податок на нерухомість

Податок на нерухомістьЯк відомо, однією з новацій Податкового кодексу України є введення в дію податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - податок на нерухоме майно). 

 Початок його сплати було заплановано на 01.01.2012 р, але Законом від 07.07.2011 р №3609-VI було внесено зміни до п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ, у зв'язку з чим зазначений податок передбачається ввести в дію з 01.07.2012 г. (якщо, звичайно, депутати знову не передумають). І, оскільки досі аналогів податку на нерухоме майно в законодавстві України не існувало, а часу до його введення залишилося не так вже й багато (практично - один квартал), вважаємо за необхідне вже зараз почати розгляд основних положень, пов'язаних з нарахуванням і сплатою цього податку. 

 Спочатку нагадаємо, що податок на нерухоме майно належить до місцевих податків (розділ XII «Місцеві податки і збори» ПКУ) та відповідно до вимог п. 10.3 Кодексу місцеві ради обов'язково встановлюють податок на нерухоме майно. 

 Детальніше дізнатися про питання які вас цікавлять, ви можете у наших адвокатів

 I. Платники податку 

 Платниками податку на нерухоме майно є власники об'єктів житлової нерухомості - фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти (п / п. 265.1.1 ПКУ). 

 Якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній власності кількох осіб, то визначення платників податку здійснюється наступним чином: 

 - Для спільної часткової власності - платником податку є кожен з власників у відношенні належної йому частки; 


Читайте також: Допомога юриста по спадку. У яких випадках не можна вирішити спадковий спір без втручання адвоката?


- Для спільної сумісної власності на нерухомість, не поділену в натурі, - платником є одна з таких осіб - власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 

- Для спільної сумісної власності на нерухомість, поділену між власниками в натурі, - кожен у відношенні належної йому частки. 

 II. Об'єкт оподаткування 

 Відповідно до п / п. 265.2.1 ПКУ об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості. Нагадаємо, що до них згідно п / п. 14.1.129 ПКУ відносяться будови, зараховані відповідно до законодавства до житлового фонду, а також дачні та садові будиночки. При цьому об'єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи: житловий будинок, житловий будинок садибного типу, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, садовий будиночок, дачний будиночок. 

 У той же час не є об'єктом оподаткування об'єкти житлової нерухомості, що знаходяться у власності держави або територіальних громад; об'єкти житлової нерухомості, розташовані в зонах відчуження та безумовного відселення; будівлі дитячих будинків сімейного типу; садовий або дачний будиночок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку; об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним та прийомним сім'ям; гуртожитки. 

 III. База оподаткування 

 Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості (п / п. 265.3.1 ПКУ). За наявності у платника податку кількох таких об'єктів база оподаткування обчислюється окремо за кожним з них (п / п. 265.3.4 ПКУ). 

 Порядок обчислення бази оподаткування залежить від статусу особи, яка має у власності об'єкт нерухомості: 

 - Якщо власником такого об'єкта є фізична особа, база оподаткування визначається органом ДПС на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 

- Якщо власником такого об'єкта є юридична особа, база оподаткування самостійно визначається такою юрособою виходячи з площі об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на нього. 

 Базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік (п / п. 265.6.1 ПКУ). 

 IV. Пільги 

 Пільги по сплаті податку на нерухоме майно в ПКУ передбачені у вигляді зменшення бази оподаткування об'єктів житлової нерухомості та повного або часткового звільнення від сплати податку. При цьому пільги стосуються тільки фізичних осіб. Відповідно до п / п. 265.4.1 ПКУ база оподаткування зменшується: 

 - Для квартири - на 120 м2; 

- Для житлового будинку - на 250 м2. 

 Однак пільга надається тільки один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, в якому фізособа зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такої особи до будь-якого іншого об'єкта нерухомості, що знаходиться в його власності. 

 Таким чином, якщо у фізособи є декілька об'єктів житлової нерухомості, то скористатися пільгою він зможе тільки щодо одного об'єкта нерухомості {квартири або житлового будинку), навіть якщо сумарно площа цих об'єктів не перевищуватиме 120 м2 для квартир і 250 м2 для житлових будинків. 

 Приклад 1. У фізичної особи маються на власності дві квартири площею 40 м2 та 70 м2. Незважаючи на те що сумарна площа квартир не перевищує 120 м2, площа однієї з них підлягає оподаткуванню. Якщо особа зареєстрована (по-старому - прописано) в квартирі площею 40 м2, має сенс зробити вибір для цілей застосування пільги, тобто необкладання «нерухомим» податком на користь квартири площею 70 м2. 

 Приклад 2. У фізичної особи маються на власності квартира площею 100 м2 та житловий будинок площею 120 м2. В цьому випадку оподаткуванню підлягає як мінімум житлова площа квартири в розмірі 100 м2. 

Виходить, що в цілях мінімізації оподаткування податком на нерухоме майно фізичній особі вигідніше мати одну квартиру великої площі (так як обкладається вершок над 120 м2), ніж кілька невеликих, оскільки пільга застосовується до одного об'єкту нерухомості. 

 Приклад 3. Два фізособи є власниками житлової квартири площею 180 м2. Їхні частки виділені в натурі і складають відповідно 100 м2 і 80 м2. Іншої житлової нерухомості ці особи не мають. В цьому випадку фізичні особи не будуть платниками податку на нерухоме майно, оскільки площа житлової частки кожного не перевищує 120 м2. 

 В іншому випадку, коли частка кожного власника не виділена в натурі, податком повинна бути обкладена площа перевищення «норми», тобто 60 м2. 

 V. Ставки податку 

 Їх встановлюють сільські, селищні та міські ради в розрахунку на 1 м2 житлової площі в таких розмірах: 

 - Для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 м2, - не більше 1% мінзарплати на 1 січня звітного (податкового) року; 

- У разі перевищення зазначених нормативів площі (для квартир - 240 м2, для житлових - 500 м2) - 2,7% розміру мінзарплати на 1 січня звітного (податкового) року. В цьому випадку про повноваження місцевих рад у встановленні ставки податку вже не йдеться, адже його розмір чітко визначений у ПКУ. 

 VI. Порядок обчислення і сплати суми податку 

  Платники - фізичні особи 

 Пунктом 265.7 ПКУ передбачено наступний порядок обчислення податку. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, до 15 квітня 2012 року, а в наступні роки щоквартально (в 75-денний термін після закінчення кварталу) зобов'язані подавати органам ДПС відомості, необхідні для розрахунку даного податку (п / п. 265.7.4 ПКУ). Порядок такого інформування органів ДПС повинен розробити Кабмін.

 Про суму податку, що підлягає сплаті, озброєний необхідними відомостями орган ДПС повідомляє фізичну особу - платника податку. З цією метою до 1 липня звітного року платникам за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості органом ДПС надсилається податкове повідомлення-рішення, що містить і платіжні реквізити (п / п. 265.7.2 ПКУ). Сплатити податок фізособі необхідно буде протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення {7} (п / п. 265.10.1 «а» ПКУ). При цьому платники податку можуть звернутися до органів ДПС для звірки даних щодо площі житлової нерухомості, податкових пільг, ставки та нарахованої суми податку (п / п. 265.7.3 ПКУ). Думаємо, що таких звернень буде багато. 

 Платники - юридичні особи 

 Платники податку - юрособи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу ДПС за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми на рівні частки поквартально (п / п. 265.7.5 ПКУ). 

 Незрозуміло, правда, як бути юрособам - платникам податку в цьому році, адже 1 січня і 1 лютого вже пройшли, а ДПСУ мовчить, немов води в рот набрала. 

 Сплата податку здійснюється авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, з відображенням таких сум у річній декларації (п / п. 265.10.1 «б» ПКУ). З п / п. 265.7.6 ПКУ випливає, що в разі набуття права власності на об'єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об'єкт. 

 VII. Новостворені (нововведені) об'єкти нерухомості 

 Платники-фізособи 

 Податок сплачується фізичною особою - платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт, але після отримання податкового повідомлення-рішення від органу ДПС (п / п. 265.7.2 ПКУ). 

 Платники-юрособи 

 Відповідно до п / п. 265.7.5 ПКУ щодо новоствореного (знову введеного) об'єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт. 

 VIII. Якщо змінився власник об'єкта 

 Якщо право власності на об'єкт оподаткування перейшло від одного власника до іншого протягом календарного року, то згідно п / п. 265.8.1 ПКУ податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування. Новий же власник набуває почесне право платника «житлового» податку починаючи з місяця, в якому виникло право власності. При цьому орган ДПС направить податкове повідомлення-рішення новому власнику, але, зрозуміло, після отримання інформації від відповідних органів про перехід права власності (п / п. 265.8.2 ПКУ). 

 IX. Оптимізація 

 Кілька оптимізаційних висновків випливає з тексту «жіитловонерухомої» статті 265 ПКУ. 

 По-перше, в умовах дії податку на нерухоме майно стає вигідним купувати (будувати) не житлові будинки, а садові до дачні, які не є об'єктом оподаткування. 

 По-друге, оскільки базою оподаткування є житлова площа, має сенс в житлових будинках (квартирах) збільшувати площу нежитлових приміщень і, відповідно, зменшувати площу житлових. 

 По-третє, фізичним особам, що є власниками загальної житлової площі (в критичних розмірах для цілей оподаткування), доцільно виділяти свої частки в натурі. В таких випадках їх шанси отримати пільгу по сплаті податку істотно збільшуються. 

 X. Резюме 

 Сподіваємося, читачі отримали деяке уявлення про загальні правила нарахування та сплати податку на нерухоме майно. Головне, що в запасі ще є трохи часу, щоб підготуватися до сплати «нерухомого» податку, хоча білих плям в цьому питанні поки що достатньо ...

 

comments powered by Disqus