Передзвоніть мені
Консультація безкоштовно
Укр | Рус

Консультація та запис на прийом:

(067) 340-33-30
(032) 253-98-93



Адвокат по сімейних справах про розділ корпоративних прав між подружжям

Сімейний кодекс України регулює особистісні немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав. 

У відповідності зі ст. 60 Сімейного кодексу майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 

Адвокат по сімейних справах може привести приклад, що у відповідності зі ст. 70 Сімейного кодексу квартира, автомобіль, грошові кошти, будуть вважатися загальними, не залежно від того, на кого вони зареєстровані, або хто ними користується. І в разі розділу такого майна, за загальним правилом, воно ділиться порівну. 

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є заробітна плата, стипендія, пенсія, інші доходи, одержані одним із подружжя, а також гроші, гонорар, виграш, майно, отримане одним з подружжя за укладеними ним в інтересах сім'ї договорами, інше майно, крім майна, придбаного до укладення шлюбу або одержане в порядку спадкування, подарунків і т.д. 

Однак, сімейний адвокат нагадує, якщо майно чоловіка, що належить йому на праві особистої приватної власності, за час шлюбу істотно збільшило свою вартість в результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя або за рахунок другого чоловіка, то за рішенням суду таке майно може бути визнано спільним сумісним майном подружжя. 

У відповідності зі ст. 57 Сімейного кодексу України не належить до спільної власності подружжя: майно одного з подружжя, набуте до шлюбу; придбане в шлюбі на підставі договору дарування або отримане у спадок; набуте за час шлюбу в порядку приватизації; набуте за час шлюбу, але за кошти, що належать одному з подружжя особисто; речі індивідуального використання, в тому числі і коштовності, навіть якщо вони і були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, отримані за втрату (пошкодження) речі, що належить особі, а також відшкодування заподіяної йому моральної шкоди; страхові відшкодування, отримані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, у разі, якщо страхові внески оплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю чоловіка. 

Питання про розділ майна у вигляді акцій або часток у господарюючих суб'єктах, вирішується залежно від організаційно-правової форми підприємства та характеру правовідносин подружжя з цим господарюючим суб'єктом. 

При цьому статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого товариству учасниками, є саме суспільство. Відповідно, майно, внесене як внесок до статутного капіталу господарюючого суб'єкта в його власність, не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 

Адвокат з сімейного права роз'яснює, що, теоретично, одному з подружжя, можна претендувати як на активи компанії, так і на корпоративні права. Однак українське законодавство в цьому питанні вкрай заплутано. Справа в тому, що активи компанії, що знаходяться на її балансі, не можуть бути предметом поділу майна подружжя, оскільки вони належать не подружжю, а компанії як юридичній особі. Навіть той факт, що один з подружжя вносив в статутний фонд спільно нажите майно, не дозволяє поділити корпоративні активи, оскільки операції по внесенню вкладу до статутного капіталу вважаються видом відчуження права власності. 

Тобто, якщо поділити активи компанії юридично не вийде, доведеться задовольнятися корпоративними правами. Однак чіткої судової практики Верховний Суд ще не зафіксував. 

Проблема криється в понятті двох майнових прав: право власності та корпоративне право. У главі 8 Сімейного кодексу України йдеться про право спільної сумісної власності подружжя на матеріальні об'єкти, але корпоративні права річчю не є і представляють сукупність ряду майнових і немайнових прав. 

Враховуючи, що якщо одне майнове право не може бути об'єктом іншого, то і корпоративні права безпосередньо не можуть перебувати у спільній власності подружжя, а лише належати одному з них. 

Все залежить від організаційно-правової форми бізнесу, який збираються розділити. З акціонерними товариствами проблем найменше. В них корпоративними правами виступають акції як цінні папери, які згідно ст. 177 Цивільного кодексу вважаються річчю. Адвокат по сімейних справах підтверджує, що акції цілком можна розділити між подружжям. Але з іншими господарськими товариствами, приватними підприємствами, виробничими кооперативами все по-іншому. 

Частки і паї не є цінним папером і не відносяться до об'єктів права спільної власності. Більш того, Сімейного та Цивільного кодексів не передбачають ні можливість, ні заборона розділу корпоративних прав. Тому судді можуть посилатися на так звану аналогію закону, тобто переносити на розділ корпоративних прав норми Сімейного кодексу, що регулюють схожі відносини - розділ майна у спільній сумісній власності. 

В результаті судова практика досить різнорідна. Приміром, по товариствам з обмеженою відповідальністю зустрічаються кілька судових рішень: 1) про невключення частки в ТОВ в поділюване майно; 2) про розділ частки на частини між подружжям; 3) про компенсацію частини вартості частки; 4) про виділ частки в натурі з ТОВ і надалі її розділі. 

Навіть якщо буде рішення суду про розділ частки одного з подружжя у ТОВ, стати фактичним учасником товариства другий чоловік все одно не зможе, оскільки для цього необхідно внести відповідні зміни до статуту підприємства, але зробити це можна, тільки якщо більшість учасників ТОВ схвалять таке рішення. 

Сімейний адвокат знає, що найбільше суперечок виникає у зв'язку з розділом майна, яке збільшило свою вартість за період шлюбу, якщо друга сторона хоче отримати половину суми, на яку зросла вартість майна або корпоративних прав. Це стосується і майна, яке було у одного чоловіка до вступу в шлюб, але значно збільшилася у вартості. 

Зокрема, СК передбачає, що збільшення вартості майна внаслідок спільних витрат і зусиль робить його об'єктом права спільної власності. Сімейний адвокат, виходячи з практики, роз'яснює, що не обов'язково брати безпосередню участь у господарській діяльності підприємства. 

Достатньо навіть опосередкованої участі (догляд за дітьми, ведення домашнього господарства тощо. Д.). Головне, щоб при цьому створювалися сприятливі умови для заробляння грошей, інтелектуального зростання, розкриття творчого потенціалу чоловіка (дружини). 

У разі виникнення проблеми розділу корпоративних прав адвокат по сімейних справах сприятиме ефективному захисті прав і законних інтересів осіб, які звернулися за правовою допомогою.

 
 

comments powered by Disqus